Незважаючи на карантин, що загальмував зростання економіки України, це поки мало позначилося на зарплатах найманих працівників і на зростанні заборгованості по них. За даними Держслужби статистики, в березні середні заробітки зросли, а заборгованість зменшилася. Чому так сталося і чого очікувати далі.

Зарплати поки зростають, але не скрізь

Як видно з розрахунків Держстатистики, в березні середня по країні зарплата зросла на 599 грн в порівнянні з лютим, досягнувши 11446 грн. До січня зростання ще більше – 719 грн (див. інфографіку).

Збереглася значна різниця в розмірах зарплат по регіонах: в Донецькій області, де заробітки найвищі (за винятком Києва), вона майже в 1,5 рази більша, ніж в Чернівецькій, де вони найнижчі. Київ випереджає Донецьку область за розмірами зарплат також майже в 1,5 рази, а Буковину – більш ніж удвічі. У регіонах, що не потрапили в рейтинг, зарплати знаходяться в межах 8900-10700 грн.

Звертає увагу, що зарплати в столиці зростали випереджаючими темпами в порівнянні з областями: за квартал вони збільшилися більш ніж на 2000 грн, або на 14%. Тоді як в Донецькій області зарплати збільшилися на 5%, в Чернівецькій – всього на 1%.

Картина по галузях інша: з'явилися галузі, де заробітки за березень впали в порівнянні з лютим. Очевидно, що це сфери, яких карантин, його, нагадаємо, в Україні ввели з 12 березня, торкнувся відразу ж: ресторанний і готельний бізнес (падіння на 23,8%), операції з нерухомістю (на 7,9%), транспорт ( на 0,7%). Зате маємо стрибок зарплат в сфері "Надання інших видів послуг" – на 28,4% за місяць і "IT і телекомунікації" – на 24,9%. У більшості інших галузей зарплати зросли за березень на 3-8%. Держстатистики стверджує, що реальна зарплата в Україні втричі вища за мінімальну.

Борги стали меншими

Але нарахована, а не виплачена зарплата – це як горезвісний радянський "талон на отримання калош" в умовах дефіциту, який ще не калоші, бо їх треба отримати, пред'явивши талон в магазині. А ось калош там може і не бути. Поки зарплату в березні роботодавці платили трохи краще, ніж у січні і лютому, борги поступово погашали. У березні заборгованість зменшилася до 2,964 млрд грн, або на 2,3% (на 70 млн грн).

Із загальної суми боргу 61,3% припадає на працюючі підприємства, 34,4% – на фірми-банкрути та 4,3% – на тимчасово непрацюючі. Але якщо порівняти з минулим роком, виявиться, що структура боргів істотно змінилася: в першому кварталі 2019 року на працюючі підприємства припадало трохи більше половини боргів – 52%, на фірми-банкрути – 30,8% і на тимчасово непрацюючі – 17,2 %. Тобто за рік останні розрахувалися за боргами, скоротивши їх в 4 рази, у банкрутів заборгованості стало більше, але найголовніше – набагато гірше стали платити працівникам економічно активні структури. Тобто "талон на калоші" є – зарплата нарахована, а от самих "калош" (виплат), на жаль, немає.

Експерти: Проблеми вже з'явилися

Економісти кажуть, що поки статистика не повною мірою відобразила нові проблеми, які вже в березні торкнулися багатьох українців.

"Це особливості статистичних досліджень, облік Держслужби статистики не охоплює підприємства з чисельністю менше 10 осіб та самозайнятих підприємців, – нагадав член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Але ж це близько двох мільйонів працездатних, або 25% від загальної кількості офіційно працюючих. Причому більшість їх – сфера послуг, причому не тільки торгівля, доставка, ремонти і так далі, але і юристи, нотаріуси, рієлтори, консалтинг. Поки не було карантину, ці люди заробляли, будемо вважати, середню по країні зарплату, плюс-мінус, і якось жили, хоча статистика їх і не бачила. Тепер багато хто з них втратили роботу і поки виживають за рахунок накопичень або залазять в борги. Але статистика як і раніше показує, що в середньому по країні заробітки навіть зросли. Я називаю такі цифри "лукавими".

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко уточнив, що в березні середня зарплата зросла ще й тому, що в цьому місяці зазвичай виплачуються квартальні премії. Звичайно, не скрізь, але на середню зарплату це теж вплинуло.

"Зростання зарплат більш арифметичне, ніж реальне, адже Держстатистики рахує середню зарплату за затвердженою методикою, ділить фонд зарплати по країні на кількість штатних працівників, – пояснив Олександр Охріменко. – За січень і лютий ці цифри були практично однаковими. Працюючих – близько 7,5 млн осіб, майже половина від загальної кількості працездатних в країні. За березень дані опублікують пізніше. Не виключаю, що в зв'язку з тимчасовим закриттям багатьох фірм – в сфері сервісу, торгівлі тощо – у нас і фонд зарплати за березень виявиться менше, і працюючих менше. Але середня зарплата після поділу арифметично вже вийшла більша! Що стосується різкого зростання зарплат в окремих сферах, то очевидно, що через карантин зріс попит на доставку продуктів і промтоварів додому. Це робота відрядна, тому заробітки у кур'єрів по доставці так підвищилися".

Охріменко також згадав про людей, які працюють в Україні нелегально або на мінімальну зарплату. Таких працівників, за його оцінкою, близько 2 млн осіб – це перш за все ринкова торгівля, будівництво, ремонти на дому. Зараз все це не працює, тобто доходів у "нелегалів" немає, але в статистику вони не потрапляють.

Нарешті глава Секретаріату ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський назвав такі причини зростання зарплат в березні.

"Є тимчасова затримка між введенням карантину і реакцією економіки, – пояснив Забловський. – Окремі сфери економіки, пов'язані з контактною діяльністю – торгівля, громадське харчування, готельний бізнес, – вже постраждали. Але треба подивитися динаміку процесу ще хоча б місяць. Сподіваюся, що падіння буде, але невелике. Але проблеми проявилися, перш за все вони пов'язані зі зниженням надходжень від єдиного соцвнеску (ЄСВ) з роботодавців. Так, у Фонді соціального страхування заявили про недоотримання в зв'язку з цим 500 млн грн. Ці гроші йдуть на оплату лікарняних, декретних, страхових внесків, тому можливі затримки з виплатами".

Прогнози: Багато хто за квітень отримають менше або нічого

У своїх прогнозах експерти одностайні – в квітні і, можливо, в травні треба очікувати зниження рівня зарплат через те, що частина галузей через карантин фактично не працювала.

"За квітень картина буде зовсім інша, зарплати в багатьох сферах істотно просядуть, очікую, що в середньому вони не опустяться нижче 10 тисяч гривень, але по окремих галузях може бути набагато більше. Щоб зрозуміти, яке вже відбулося падіння заробітків, треба дочекатися статистичних даних за квітень, перш за все по сервісу, транспорту, громадському харчуванню. Зросте і заборгованість із зарплати, це торкнеться працюючих підприємств. Промисловість за 1-й квартал показала падіння на 7,7%, торгівля скоротилася майже вдвічі. А немає продажів – немає з чого платити зарплату, гроші працівникам нарахують, але виплатять із затримкою", – аналізує Олег Пендзин.

Олександр Охріменко також прогнозує, що в квітні зарплати будуть набагато менші, ніж у березні.

"Середні зарплати знизяться не менше ніж на 10% (понад 1000 грн) за рахунок перерахованих раніше факторів – відсутність премій і спад в окремих сферах економіки. Також очікую зростання боргів із зарплат. Надія на те, що вихід країни з карантину, намічений на другу декаду травня, виявиться успішним і економіка почне відновлюватися", – додав Охріменко.

А ось Андрій Забловський сподівається, що зарплати впадуть незначно і перш за все в держструктурах, а не в приватному секторі.

"Борги із зарплат у активно працюючих підприємств будуть зростати, це очевидно, але сподіваюся, що трохи, – каже Забловський. – Багато приватних фірм відправили співробітників в чергові відпустки, ввели скорочений робочий день. Тобто зараз вони мінімізують втрати, а в майбутньому, після поступового скасування карантину, зможуть вийти на колишній рівень. Зарплати за квітень і травень просядуть нижче 11 тисяч гривень, квітневі – через "карантинний шок", травневі – ще й через велику кількість свят і вихідних (буде всього 19 робочих днів при звичайних 21-му). Борги по зарплатах збільшаться насамперед у державному секторі через закриття державних шахт і недонадходжень до бюджету в зв'язку з карантинним послабленнями у вигляді зниження обсягів ЄСВ, про які ми говорили".

Андрій Забловський також вірить в те, що розрахунки фахівців Національної академії наук України про те, що пік нових випадків коронавірусу припаде на 2-5 травня, а пік смертей – на 3-10 травня, підтвердяться. І поступове ослаблення карантинних заходів з 11 травня не призведе до нового поширення епідемії. А значить, падіння економіки вдасться зупинити.

Висновки

Експерти прогнозують, що багато українських родин зіткнуться в травні з матеріальними проблемами, пов'язаними зі зниженням заробітків і затримкою з їх виплатою. Але сподіваються, що запланований Кабміном план поступового виведення країни з карантину виявиться успішним, нового спалаху епідемії коронавірусу не буде, і економіка почне відновлюватися.