Володимир Орашкевич із села Великі Низгірці, що на Бердичівщині, розводить бджіл, котрі не жалять людей. Першу власну пасіку чоловік завів ще у 16 років. Зараз його пасіка налічує пів сотні бджолиних сімей, породу яких бджоляр вивів сам.

Кореспондентам Суспільного Володимир розповів, що любов до бджільництва у нього ще з дитинства, адже його батько теж був пасічником. В 16 років Володимир завів власну пасіку, котра налічувала півтора десятка вуликів. Зараз він має пів сотні бджолиних сімей, породу яких вивів сам.

“Нема медозбору, а ось ця, племінна, занесла трохи меду – ось він блищить, – розповідає бджоляр, показуючи одну з вуликових рамок зі стільником. – Це моя домашня бджола, з якою я вже 20 років працюю. Я її не проміняю ні на що, хоча вже двічі від неї розплід забирав. Якщо в сезон якась пасіка не приносить мед, я просто міняю матку або ж приєдную до тих бджіл, які, я знаю, добре приносять мед”.

Бджоли виведеної Володимиром породи не агресивні. Бджоляр каже, що порода не впливає на смак меду, але при цьому його бджоли безпечні для здоров’я людей.

 “Вони на людей, як бачите, не реагують. Німці вивели таку породу, і наші теж вирощують. Особисто я 20 років грався зі своєю породою, щоб мої бджоли не були агресивними. Вони несуть добрий мед. Різниця лиш в тому, що біля своїх бджіл я можу ходити просто в шортах і з димарем. Так приємніше за ними доглядати. Приміром, приходжу я до сусіда, – а він у костюмі і весь обліплений бджолами. Вони кусають. То нащо таких тримати?” – говорить Володимир.

За його словами, плодоносність бджіл залежить від погодних умов. Бджоли краще переносять холод, ніж спеку.

“Якщо 18-20 градусів тепла, то рослини добре виділяють нектар, і для бджіл є робота. Якщо 24 і більше градусів – рослини так само виділяють пилок, але він застигає у рослині, і бджоли приносять його менше”.

Цього літа, зважаючи на температурні рекорди, надій на врожай меду мало, каже Володимир. Та його родині і самим бджолам все ж вистачить. Головне, говорить пасічник, аби і люди, і бджоли були живі та здорові.